dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 35
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: Сьогодні, 09:20
Сьогодні, 09:20

Зима у Володимирі-Волинському. 1918 рік

Категорія: Публікації

Зима у Володимирі-Волинському. 1918 рік
Інформація до новини
  • Просмотров: 95
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 12-01-2017, 09:38
12-01-2017, 09:38

Захарова Мирослава Іванівна

Категорія: Публікації

Захарова Мирослава ІванівнаМоя мама походила з аристократичної сім’ї, а батько був польським осадником. Жили ми у Несвічі. Там я ходила до школи. Першого вересня мене одягнули у біле гарне платтячко, на голові зав’язали великий білий бант, одягнули гарні туфельки. Так батьки повели мене до школи у перший клас. Дуже гарне село було, а в ньому була польська колонія «Анатолія». Там була комендатура, аптека, школа. На горбочку стояв дуже гарний костел, до якого вели чудові сходи, а навколо росли величезні дуби. У війну його спалили.
Окремого приміщення для школи не було, і один чоловік відступив у своєму будинку кілька кімнат, і ми там вчилися. До обіду одна зміна, а після обіду – друга. Там я провчилася до третього класу, а потім мене перевели в іншу школу у селі Чаруків (25 км від Луцька). В батька були коні, і взимку він мене завозив до школи і забирав після уроків додому. В неділю всі учні збиралися біля школи, і парами, взявшись за руки, йшли – українці до церкви, а поляки до костелу. У школі в нас були уроки релігії. До римо-католиків приходив ксьондз, а до православних – батюшка. Ніякої дискримінації не було. Ніхто через це не сварився. Так нас на той час виховували. Мені було цікаво, то я ходила і сюди, і туди. Неподалік від костелу жили чехи, а трохи далі – німці. Ми з дітьми разом гралися, і я навчилася «шварготати» по-німецьки.
Інформація до новини
  • Просмотров: 170
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 28-12-2016, 11:06
28-12-2016, 11:06

Пам’ятні дати у 2017 році

Категорія: Новини

1025 років з часу заснування єпископської кафедри у Володимирі
125 років з часу побудови каплички св. Володимира
520 років з часу побудови домініканського монастиря
265 років з часу побудови костелу Іоакима та Анни
255 років тому народився Стефан Стубелевич
125 років тому народився Арсен Річинський
145 років тому народився Фадей Успенський
470 років від першої згадки про церкву Св.мученика Феодора Стратилата
95 років від дня народження Мартинюка Петра Пилиповича, ветерана УПА
75 років тому розпочалися розстріли в ГЕТО
1025 років з часу походу князя Володимира Великого проти білих хорватів, та легенди про Василівську церкву
920 років тому місто Володимир відвідав Нестор Літописець «ради смотрения училищ и наставления учитилей»
35 років тому урочисто відкрили пам’ятник в честь воїнів-танківстів 41 танкової дивізії
Інформація до новини
  • Просмотров: 679
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 23-12-2016, 12:53
23-12-2016, 12:53

2016 рік у фотографіях пам'яток архітектури.

Категорія: Публікації

2016 рік у фотографіях пам'яток архітектури.
Інформація до новини
  • Просмотров: 274
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 14-12-2016, 11:33
14-12-2016, 11:33

Хорунжий Микола Йосипович

Категорія: Публікації

Хорунжий Микола ЙосиповичВ житті кожної людини, особливо тієї, що вже пройшла свій віковий тест, настають і неодмінно часи, коли необхідно оглянутись назад, віднайти все те, що врізалось у пам’ять і що викристалізувало певну громадянську позицію. Людська пам’ять має два реальні прояви - вона або креативна, або, що найстрашніше, вона може бути мстива. Якщо перший прояв робить людину щоразу доброзичливою та миролюбивою, то другий – породжує протиріччя, сварки і навіть бажання помститись, не забути про минуле, а використати його як розплату.
Інформація до новини
  • Просмотров: 261
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 9-12-2016, 14:18
9-12-2016, 14:18

Царук Ярослав Васильович

Категорія: Публікації

Царук Ярослав ВасильовичУ 1939 році на наші землі прийшли совєти і відразу почали наводити порядки. Хто багатший – той ворог. Хто бідний – той друг. Бідними були лише ліниві, п’яниці, дурні і зрідка ті, кому не повезло в житті. Бідні звинувачували у своїх нещастях багатих, але працювати не хотіли. Почали розкуркулювати господарів, забирали худобу, реманент, робили комуни, організовували колгоспи. Про комуну в Нехворощах мені розповідав один чоловік. В комуні до сніданку скликали дзвоном у рейку. Всі сходилися їсти. Далі розподіляли роботу. Знову скликали на обід. З’їли одну корову, потім кабана. Збіжжя теж у комуні було – кашу варили. Як їсти - то збігалися з усього села. А як працювати – то нікого не можна було знайти. За рік добро розкуркуленого пана з’їли, і вирішили що комуна не підходить, що треба жити як колись, кожен сам за себе.
Інформація до новини
  • Просмотров: 311
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 2-12-2016, 11:46
2-12-2016, 11:46

Стародавній Володимир під сніговим покривалом

Категорія: Новини

Стародавній Володимир під сніговим покривалом
Інформація до новини
  • Просмотров: 1133
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 30-11-2016, 11:11
30-11-2016, 11:11

Продовження «Мимо острова Буяна…» Або роздуми про те, як володимирські купці Микола та Бертрам Русини свій крам рятували.

Категорія: Історія

Святий Миколай зберіг, не дав загинути у холодних водах північного моря. Шторм налетів несподівано. Зранку світило сонце і легкий вітерець грайливо наповнював вітрило «Північної красуні». А вже по обіді він перетворився на холодне колюче страховисько, яке граючись переганяло крижані брили, наче вмілий пастух отару овець.
Нам пощастило, що поряд було велике місто Штранзульд. Знайшлися добрі люди які підняли на свій корабель і пасажирів, і залогу, і частину вантажу. Серед врятованого вантажу було і 34 сувої сукна. Врятований вантаж міські власті не віддали. Товар можна повернути лише довівши бургомистру, що сукно належить саме нам, і нікому іншому.
Берегове право - середньовічний звичай, в основі якого лежить право власника узбережжя на присвоєння «дарів моря». За цим звичаєм при аварії судна все, що викидалося на берег (саме судно, його залишки, вантаж, екіпаж та пасажири), ставало власністю володільця узбережжя. Останній задля збагачення нерідко йшов на злочинну змову з лоцманами, влаштовуючи фальшиві сигнали і маяки, що призводило до штучних аварій і завдавало шкоди міжнародній торгівлі та мореплаванню. Тому з часом було визнано, що берегове право може застосовуватися тільки в випадку морських аварій, які сталися внаслідок природних причин (ураганів, штормів, туманів, зіткнень суден зі скелями тощо). В ряді країн було прийнято жорсткі закони щодо осіб, винних у штучно створюваних аваріях, пограбуванні потерпілих суден. В листі від 3 травня 1324 р.від радників та громади міста Володимира до радників і громади міста Штранзульда відображена інша картина. У цьому випадку йдеться про незастосування поширеного в середньовіччі так званого берегового права. [41]
Інформація до новини
  • Просмотров: 258
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 30-11-2016, 10:49
30-11-2016, 10:49

«Мимо острова Буяна…» Або роздуми про те, як володимирські купці Микола та Бертрам Русини свій крам рятували.

Категорія: Історія

«Шановним мужам і визначним панам радникам і громаді у Штральзунді – радники і громада міста Володимира [засвідчують] свою вірність, а також схильність до всього та готовність.
Хай буде відомо вам, у нашій присутності було висловлено протест [у тому], що Бертрам Русин і Микола, пред’явник даного документа, наші брати і співгромадяни, мали на судні, що недавно через загрозу льоду, затонуло у межах володаря Ругії, 34[сувої] сукна, серед них 14 іпренських, інші дорненські та попренські. Їх придбав собі цей же Микола у Фландрії і склав на згаданому судні, щоб перевести поклавшись на свою долю та успіх. Ці сукна були їхніми і нічиїми іншими як тоді так і тепер; до того ж ці ж Бертрам і Микола тоді були, як і тепер є, нашими найвидатнішими громадянами. Крім них ви і до нас повинні мати непохитну і певну повагу.
Для засвідчення цієї справи до теперішнього[документа] підвішено нашу печатку.
Інформація до новини
  • Просмотров: 773
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 17-11-2016, 11:59
17-11-2016, 11:59

До 100-річчя першої володимир-волинської української школи ім. Т.Г. Шевченка

Категорія: Історія

До 100-річчя першої володимир-волинської української школи ім. Т.Г. Шевченка
Ми й досі плачемо на ріках вавилонських,
Сумуємо серед непривітних сторін;
Що хвилі згадуєм красу палат сіонський,
І рвемося душею до своїх руїн.
Ф. Невестюк
Перша світова війна, попри величезну трагедію стала поштовхом до піднесення національної свідомості українців. Перебуваючи під впливом Литви, Польщі, Росії українське населення за всі роки окупацій збідніло і вороже ставилось до будь-чиїх намірів знову перерозподілити владу. Коли світова війна прорвала сокальський кордон, то у галичан, зародилася думка використати добру нагоду й навязати взаємні стосунки з українським населенням Волині, збудити в нього національну свідомість та подати йому помічну руку в час воєнних злиднів під окупацією чужинецької армії. Нова австрійська влада теж особливо не хотіла займатися проблемами простого люду але хотіла утвердитись і мати підтримку у місцевих. Розуміючи всю складність ситуації, військове командування вирішило розмістити на Волині окремі підрозділи Українських Січових Стрільців. Стрільці могли виїхати на Волинь лише за дозволом команди австрійської армії, а потребу такого виїзду треба було умовити користю для неї. В цій цілі поставлено команді армії проект вислати на Волинь кількох старшин УСС для вербування між українським населенням Волині охотників до легіону УСС.[11]
Назад Уперед