dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 93
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 29-07-2021, 14:48
29-07-2021, 14:48

"Володимир, яким ми його пам'ятаємо. Людські долі" - сьомий круглий стіл спогадів про місто Володимир-Волинський

Категорія: Новини

"Володимир, яким ми його пам'ятаємо. Людські долі" - сьомий круглий стіл спогадів про місто Володимир-Волинський29 липня у приміщенні Культурно-мистецького центру відбулася презентація збірки спогадів "Володимир, яким ми його пам'ятаємо. Людські долі". Цього року до збірника увійшло 14 розповідей та 2 переклади з англійської мови. Директор адміністрації ДІКЗ "Стародавній Володимир" Володимир Пикалюк подякував авторам книги за їх натхненні розповіді про життєві, подекуди трагічні сторінки їх власних сімейних історій та спогади про місто Володимир-Волинський.
Інформація до новини
  • Просмотров: 163
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 15-07-2021, 10:36
15-07-2021, 10:36

Дуліба (Прокоп’юк) Зоя Іванівна

Категорія: Публікації

Дуліба (Прокоп’юк) Зоя ІванівнаМій дідусь був муляром. Серед інших робітників - брав участь у будівництві нашого залізничного вокзалу. Збудував не одну хату. Був добрим шевцем, бо родина була велика і взути та одягнути треба було всіх. Тоді сім’ї жили з городу. Вирощували цибулю, редьку, розсаду різних рослин, продавали, і так жили. Тато завжди працював на важких роботах: був слюсарем, а також ходив на тартак. Мама була домогосподаркою, бо тато вважав, що жінка має достатньо роботи по дому.
Коли розпочалась війна і почали бомбити Володимир, неподалік від нашої хати розірвалась бомба і електричний стовп, що стояв біля хати впав через вікно у кімнату. Нам дали пульмана – товарний вагон на дві сім’ї, і ми поїхали у Польщу. Там жила мамина рідна сестра - тьотя Ліда. У неї було троє дітей. Але в такій біді мусили і нас прихистити.
Інформація до новини
  • Просмотров: 2759
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 7-07-2021, 16:14
7-07-2021, 16:14

Ой, на Івана, ой, на Купала...

Категорія: Публікації

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят, яке відзначають у ніч з 6 на 7 липня – це свято молоді – Купайло, яке з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято. Проте давній сюжет свята залишився незміненим у своїй основі. Обряд Купайла – це, насамперед, самоочищення від злих духів за допомогою води й вогню. Тому напередодні влаштовували спеціальні дійства, за допомогою яких можна було позбавлятися нечистої сили. Свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця — Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця — Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші.
Інформація до новини
  • Просмотров: 211
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 1-07-2021, 14:37
1-07-2021, 14:37

Фуга Лариса Степанівна

Категорія: ---

Фуга Лариса СтепанівнаМого тата звали Степан Михайлович Фуга. Народився він на території нинішньої Польщі. Його родина була великою і достатньо заможною. Мама мого тата знала французьку мову, а його батько за свій кошт побудував школу в Новосілках. І будівля цієї школи збереглася до нашого часу. Моя бабуся, тато Ніни Заклекти і тато Петра Заклекти були рідними братами й сестрами. Ще в них були брат і сестра, які залишилися в Польщі. Проживала родина в селі Новосілки Грубешівського повіту.
Татова мама, моя бабця Параска була двічі одружена. Перший раз вона вийшла заміж за Чайковського. У них було троє дітей, найстарша – Кася, Маня і Володя. Другий раз вона вийшла заміж у село Обрувці (Грубешівський повіт). Чоловіка було звати Фуга Міхал. У них народилося двоє дітей – мій тато і ще хлопчик Антон, який помер маленьким від запалення легень і похований на Ладомирському кладовищі поруч з батьками. Тато мій згадував, що його братик був дуже розумним хлопчиком. Він був слухняним і самостійним. Його навіть самого лишали вдома. І коли хтось стукав у двері, він казав: «Ма нема, та нема, дома нікого». Братик народився коли батьки тата переїхали жити в Володимир.
Інформація до новини
  • Просмотров: 241
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 20-05-2021, 15:10
20-05-2021, 15:10

Селецький Микола Олександрович. Закінчення

Категорія: Публікації

Показали як переробляється деревина. Завезли у Павлівку показали розплідник і ліс. Було дуже холодно, а він був одягнений благенько, бо в них клімат тепліший, то ще й довелося йому дати шалик, щоб хоч якось зігрівся. Потім зайшли у будиночок. Там вже була заздалегідь приготовлені трилітрова банка самогону, домашня ковбаска, шматками наламана, і сало. «А що то таке?», - питає. «Та то сало, наше українське сало!» Випив він півстакана самогонки, а в нас пили двістіграмовими стаканами, і почав задихатися. Бігом простягнув йому хліб зі шматком сала, щоб закусив. А він каже що в них такого не їдять. Але ж горілку то добре закушували сальцем, а опісля вже домашньою ковбаскою. Добре його напоїли і завезли в готель ночувати.
Не вдалася йому того разу поїздка. У лісництві він купив 2 тисячі ялинок. Забрати їх мали машиною з Франції, що везла товар у Москву. Машину на кордоні не пропустили. Поїхали через Білорусію. Машина зламалась. Поки її відремонтували, поки погрузили ті ялинки і повезли до Франції, наступили Новорічні свята. У них купують ялинки до Миколая, а потім вже ні. На їхньому митному контролі їх не пропустили і ті дві тисячі ялинок там і знищили. Не повезло йому. Потім він ще приїжджав. До нього приєдналися економічні розвідники. Їздили з ним, збирали потрібну інформацію з газет і з того, що могли побачити. Складали довідки, за які їм добре платили. Я звернув увагу, що їздять одні і ті самі люди, ніякі бізнесові справи не ведуть. Якось підозріло. Мусив звернутися в КДБ і ще написав листа у наше посольство у Франції з проханням взнати, що то за люди до нас приїжджають, з якої вони фірми. Згодом вияснилось, що то була підставна фірма.
Таких різних фірм іноземних було багато. Робити не хотіли, а цікавились тільки прибутками. До Львова їздили, до Києва. Чим же займались їхні фірми? А вони були посередниками. Французька фірма купувала в Росії нафтопродукти і продавала в Україні, а в Україні купували цукор і продавали в Росії. На кожній продажі мали по 30 відсотків з кожної сторони Заробляли багато і жили на широку ногу.

Спогади записала Кучерява Романна
Інформація до новини
  • Просмотров: 128
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 20-05-2021, 15:05
20-05-2021, 15:05

Селецький Микола Олександрович

Категорія: Публікації

Селецький Микола Олександрович
Народився у 1941 році в селі Городок Рівненської області. Там жили батьки мого батька.
Мама походить з села Журавець Локачинського району. Познайомилися мої батьки на Шпанівському цукровому заводі, що знаходиться за 4 км від села Городок. Батько працював інженером. На фронт його не забрали, а залишили на заводі охороняти майно. Радянська влада надіялась, що війна скоро закінчиться. Німці не зачіпали батька. Пробували запустити завод, але їм це не вдалося. Коли радянська армія верталася, батька забрали і він загинув під Ленінградом.
Ми з мамою залишилися жити у дідовій хатині. На той час село спеціалізувалося на вирощуванні помідорів, а сусіднє село – на вирощуванні полуниці. Продукцію возили у Рівне на базар.
До заміжжя мама працювала у селі Кисилин прислугою. Вона куховарила у жінки аптекаря.
Інформація до новини
  • Просмотров: 345
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 22-04-2021, 16:04
22-04-2021, 16:04

Ритму старому Володимиру задавали інтелігентні міщани. Частина восьма

Категорія: Історія

Ритму старому Володимиру задавали інтелігентні міщани. Частина восьмаПарох парафії Серця Ісуса (собор Різдва Христового)

Казимир Носалевський був настоятелем єзуїтського костелу і мав у місті власну резиденцію. Ввійшов в історію Володимира, як добропорядний чоловік і хороший наставник для своєї пастви. Народився він 21 лютого 1871 року в Смотричу Хмельницької області у сім’ї Олександра Носалевського та Софії з дому Потоцьких. Закінчив середню школу в Кам’янець-Подільському та семінарію в Житомирі. У 1899 році прийняв духовний сан.
Після включення Кам’янець-Подільського у 1921 році до складу СРСР переїхав на територію Польщі. З 1926-1933 роки був ректором малої духовної семінарії у Володимирі-Волинському та парохом парафії Серця Ісуса (собор Різдва Христового). Був також радником та співорганізатором механічної середньої школи у Володимирі, членом повітового самоврядування та віце-президентом PMS на Волині (Польська мацежна школа).
У 1938 році став сенатором V скликання від Волинського воєводства. На початку Другої світової війни виїхав до Польщі. Помер 29 квітня 1947 року в Ломниці. Там і похований.
Будинок ксьондза Казимира Носалевського було споруджено на розі вулиць Віленської та Відок. Він мав 16 кімнат, оскільки там розміщувався ще й сиротинець, одну кухню та домову каплицю. У 1946 році в цьому будинку розмістили школу-інтернат (школа для глухонімих).
Інформація до новини
  • Просмотров: 253
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 8-04-2021, 14:06
8-04-2021, 14:06

Нотаріус на свободі, таємничий агент та подяка меценату. Головні новини Володимира 1925 року

Категорія: Історія

Нотаріус на свободі, таємничий агент та подяка меценату. Головні новини Володимира 1925 року

За 15 грош жителі Польщі, а саме Любліна, могли купити собі щоденну інформаційну газету "Голос Любліна". На її шпальтах доволі часто писали новини з Волині. 5 грудня 1925 року у газеті була опублікована "Хроніка Володимирська", де коротко описані актуальні новини нашого міста.
Святкування присяги Пруссії на вірність

22 числа минулого місяця у місцевій гімназії, як і у всіх інших школах, підпорядкованих Волинській піклувальній раді, відбулось святкування присяги Пруссії на вірність. Ранок розпочався з виступу директора пана Дзедзіча. Після завершення декламування всіх віршів, учні під керівництвом вчителя музики і літератури пана Сопліци заспівали кантату, складену Борисевичем і Свєжевскім.
Інформація до новини
  • Просмотров: 322
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 1-04-2021, 12:17
1-04-2021, 12:17

1825 рік у Володимирі-Волинському. 4 церкви і жодної фабрики

Категорія: Історія

Під владою Російської імперії провінційний Володимир-Волинський у 1825 році виглядав геть бідним.
За матеріалами "Статистическое изображеніе городовь і посадовь Россійской Имперіи по 1825 годь". Санктпетербургь, 1829 г., бачимо наступну картину:

Населення: 2260 ч., 2357 ж.
Будинки: 16 кам'яних, 447 дерев'яних.
Інформація до новини
  • Просмотров: 192
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 26-03-2021, 14:48
26-03-2021, 14:48

Мельничук Ніна Володимирівна

Категорія: Публікації

Мельничук Ніна ВолодимирівнаВін любив рідну землю Холмщини і загинув за неї.
Спомин. Мить історії.

Сьогодні 27 листопада 2019 року, Поділля, Центр України, теплий вітер несе високо між хмарами вологу, яку потребують поля. Відстань далека від Холмщини, але осінь 1939 року мені запам’яталася на все життя, особливо 1 вересня 1939 року, коли я пасла корову на стерні та почула гул літака в небі з чорними хрестами, що пролітав над містечком Тишівці, і раптом почали падати бомби і все небо засяяло вогнем. Почувся крик, плач. Моє село Тучапи було на відстані 5 км., але крик і плач заставив мене, малу дівчинку, подорослішати. Я зрозуміла, що почалася війна. Гітлер захопив Польщу.
Назад Уперед

Хмарка тегів

Архів новин

Липень 2021 (4)
Травень 2021 (2)
Квітень 2021 (3)
Березень 2021 (3)
Лютий 2021 (3)
Січень 2021 (6)
^